Facebook. Користуємось грамотно

Соціальні мережі все більше захоплюють наш час та реалізовують потребу в інформації. Особливо актуально в часі безпосередньої і тим більше інформаційної війни. Кожна людина прагне бути в курсі подій, знати що де і як відбувається. Це знання дає якусь опору і розуміння чого можна чекати. 

Для отримання інформації кожен обирає той ресурс який бажає: радіо, телебачення, соціальні мережі, групи в месенджерах, офіційні та неофіційні джерела, "сарафанне радіо". Не останнє місце в інформаційному просторі посідає всесвітня мережа Facebook. Він дає можливість комунікувати, отримувати схвалення, висловлювати думки з привожу різних подій та ситуацій.

Facebook вигідно, щоб ви залишались онлайн довше. Один зі способів це зробити - сформувати інформаційну бульбашку. Інформаційна бульбашка - це стан інтелектуальної ізоляції, спричинений персональним підбором алгоритмами цифрових платформ інформації для користувачів. Зі стрічки приховують все, що суперечить інтересам та поглядам конкретної людини й, навпаки, залишають все, на що вона активно реагує (в т.ч. негативно). В результаті користувач не бачить альтернативних думок та інформації, а отже не бачить ширшої реальності. Для формування для вас інфобульбашки алгоритми Facebook слідкують за тим: 

➔ що ви та ваші друзі публікуєте; 

➔ з чим ви/ваші друзі взаємодієте (вподобання/поширення/коментування); 

➔ на якій інформації ви/ваші друзі затримуєте свою увагу; 

➔ на які спільноти ви/ваші друзі підписані; 

➔ за ким ви активно слідкуєте.

Звідки українці беруть новини у Facebook

Ключовий інструмент поширення фейків в українському сегменті Facebook —

ресурси-сміттярки, тобто ті ресурси, що імітують онлайн-медіа. Вони публікують новини, не дотримуючись журналістських стандартів, перекручують факти, формулюють спекулятивні заголовки. Поширюють фейки й маніпуляції на різні теми — від війни та коронавірусу до дискредитації окремих посадовців чи бізнесменів. Сміттярки продукують емоційні матеріали, які потім активно ширяться в групах міст і селищ. Їх також підхоплюють ресурси, що спеціалізуються на розвагах та рецептах, проте охоче заробляють на розповсюдженні політичних фейків. Українці переважно беруть новинну інформацію з 51 сторінки у Facebook. 29 із них — типові ресурси-сміттярки.

Ще один шкідник боти.

Боти - штучно створені фейкові акаунти. Їх мета - формування громадської думки. Інструменти - втручання в дискусії в коментарях, безпосереднє поширення дезінформації, формування стадного інстинкту. Роблять вони це в інтересах замовника: політика, партії, бренду тощо. Існують у всіх соцмережах, YouTube, Вікіпедії тощо. Боти як гриби рідко існують не по одному, а так званими “ботофермами”. На них наймають людей як на звичайну роботу з робочим графіком та перервами.

Як розпізнати бота - ключові моменти: 

➔ Власні фотографії - їх немає, або зовсім мало, однотипні, опубліковані в один проміжок часу. Часто їх беруть з соцмереж реальних людей, в тому числі збирають за допомогою флешмобів. Проте іноді їх фото можна знайти просто в інтернеті за допомогою простого зворотного пошуку. 

➔ Власні дописи - переважно відсутні, натомість наявні масові репости. Публікації виходять у незвичний для реальних користувачів час, наприклад, глибокої ночі. 

➔ Особиста інформація в більшості ботів вона відсутня. 

➔ Друзі - справжніх майже немає, більшість такі ж боти. 

.

Як наслідок втручання ботів можливе поширення вірусів, що негативно позначається на функціонуванні сторінки користувача.

Популярні приклади, як запаковують інформаційні віруси: 

➔ Історія жертви. Приклад типового допису: «Політик Микола Яремчук (персонаж вигаданий) штовхнув мене на заправці за те, що я не пропустив його без черги. Я сильно вдарився й поранив голову. А він навіть не вибачився. Зробимо політика “відомим“». 

➔ Конспірологія. Приклад типового допису: «Чоловік моєї сестри працює охоронцем у Кабміні. Він чув, як прем’єр, ідучи коридором із головою НБУ, обговорював крах банку “Укрпромспецфінанс” у понеділок. Людоньки, забирайте звідти гроші». 

➔ Вирвана з контексту фраза, що провокує злість. Приклад типового допису: «Помпео заявив, що Крим для України втрачений. Варто змиритися з цим, якщо американський високопосадовець таке каже. Треба просто брати й працювати в Україні, а Кримом хай подавляться». 

➔ Контроверсійний пост, що відразу породжує діаметрально протилежні емоції. Приклад типового допису: «З 2021 року в Україні введуть другу мову — російську. У Львові російська стане обов’язковим предметом у школі. Ще обговорюють питання про те, чи варто вводити обов’язкову українську на Сході». 

➔ Поширення вигаданого або перебільшеного факту щодо проблемної теми. Приклад типового допису: «Подивіться на цю яму! Того тижня поклали асфальт, а вже ями по коліно. Як завжди, усе розікрали! Тому зробили погано. Щороку те саме. А вони ще кажуть, що реформи роблять». 

➔ Диванна експертиза = смерть експертизи реальної. Приклад типового допису: «Економічний експерт Ониксюк проаналізував ситуацію з курсом долара й дійшов висновку, що з понеділка він буде стрімко знижуватися й подолає позначку у 22 грн за 1 долар. Цьому сприяє політика НБУ та макроекономічні фактори. Він порекомендував українцям тримати заощадження в гривні. І додав, що сьогодні обміняв свої долари на гривню».

Що робити, щоб Facebook став безпечнішим? 

1. Видаліть з друзів ботів, неактивні сторінки друзів. 

2. Перевіряйте інформацію з якою взаємодієте. 

3. Проведіть аудит - на які сторінки ви підписані, за чим стежите. 

4. Перевіряйте кого додаєте в друзі. 

5. Не проходьте тести, ігри, не беріть участь у флешмобах.

6. Не вірте, що за допомогою допису “я забороняю FB збирати мої данні” ви зможете змінити його алгоритми. 

7. Якщо бачите шкідливі дописи у друзів - не критикуйте, спробуйте пояснити. І ніяк не взаємодійте з самим дописом - пишіть в особисті повідомлення. 

8. Потурбуйтесь про надійний пароль та двофакторну аутентифікацію для вашої сторінки.

 

Матеріал взято з курсу медіаграмотності Оксани Мороз та книги "Як не стати овочем".